Читати книгу - "Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України"

Навесні до лісу приходить особливо святкова пора, коли зацвітають конвалії. Ніжні квіти конвалій – одні з найулюбленіших у багатьох народів. Квіти конвалій пов’язують із найкращими почуттями людини – ніжністю, вірністю, щирістю.

…у Парижі день 1 травня називають Днем конвалій? Городяни прикрашають себе білими дзвіночками-краплинками, що їх уважають емблемою «освідчення сердець». Свято конвалій у Франції, хоч і не має статусу державного, але дуже цікаве своїм корінням. За давніми французькими легендами, тендітні квіточки конвалії – це сльози дівчини, котра чекає на нареченого з далекого походу. Тому цього дня молоді люди обмінюються букетами конвалій (у давнину навіть уважалося, що з цього моменту вони заручені). Відмовитися від букету означає відмовитися від дружби, кинути конвалію під ноги – виказати зневагу.

Коли зелений травень виступає вже повновладним господарем, у широколистяних лісах, появляються п’ятизірчасті квіти особливого синього кольору. Це одна з вічнозелених рослин – барвінок, символ вічної пам’яті. Барвінок висаджували на могилах, з нього плели поховальні вінки. Також здавна барвінок використовували у весільних обрядах. Сплетені весільні вінки та гірлянди символізують вірність, постійність, довготривалість шлюбу. Саме тому в народі цю рослину називають барвінком весільним.

Відома легенда про наречених, які брали шлюб у церкві, а в цей час налетіли татари й намагалися захопити молоду, аби продати її на невільничому базарі. У сутичці загинули гості, наречений, а дівчина у вінку втекла до лісу. Її наздогнав татарин, намагався вхопити за стрічки. Вінок упав, а разом з ним і дівоча голова – і стала криничкою, а вінок довкола проріс барвінком…

Волошка – це символ святості, чистоти, привітності й чемності, хлоп’ячої краси і добра, простоти й ніжності. Вона прийшла до нас разом із житом.

Найпопулярнішою в народній вишивці є синя волошка. Коли закінчувалися жнива, останній сніп селяни прикрашали волошками та ставили вдома в кутку.

…назву волошки в народі пов’язують із іменем юнака?

Існує легенда про молодого пахаря Василя, якого покохала русалка й кликати у воду. Коли ж красуня зрозуміла, що юнак не може залишити рідну землю, перетворила його на скромну синю квіточку. Співчуваючи хлопцеві, який став жертвою відьомських чар, люди назвали квітку його іменем.

Вишня, вишневий сад супроводжує наші оселі хтозна відколи, немов на нашій землі й батьківщина цього чудового дерева. У творчості Тараса Шевченка образ вишні став символом України.

Вишню дуже люблять і шанують в Україні.

– писав поет Володимир Сосюра.

Символом рідної землі, символом дівочої вірності, краси є тополя. Під нею легко дихати. А якщо людина хоче пити, треба посмоктати гілочку тополі – і спрага мине.

Тополя – прекрасний фільтр (одне дерево затримує 30 кг пилу та сажі за літній період).

Розповідають таку легенду про тополю.

В одному селі жили красива дівчина Поля та мужній хлопець на ім’я Стриба. Вони кохали одне одного. Одного разу старші люди попросили Стрибу побігти в сусіднє село й довідатись, чи все там спокійно. Побіг Стриба, але, не добігши до села, побачив багато ворогів. Швидше вітру прибіг юнак додому, розповів людям про те, що бачив. Вирішили забрати худобу, пожитки й перечекати в горах, поки вороги залишать їхню землю. Бог блискавки та грому Перун побачив людей і вирішив дізнатися, чому вони тут. Спустившись на землю, Перун розпитав у людей, що сталося. Люди розповіли. І тут